Чарівний Київ – Арка Дружби народів

Арка Дружби народів

Її навіть звичайним свердлом не просвердлиш…

У 1982 році, в Києві вирішили відзначити річницю утворення СРСР цілком собі таким традиційним способом того часу – звести монумент. Композиція монумента повинна була складатися з трьох елементів: бронзова скульптура двох трудящих (куди ж без них), втілений у граніт епізод подій Переяславської ради (історична зв’язка), і здоровенна металева арка (як символ об’єднання України і Росії). Я б, напевно, залишив би без уваги весь цей набір статуй і алегорій, якби не одна деталь, про яку мені недавно розповів мій друг, старший науковий співробітник Київського Інституту електрозварювання ім. Патона.

На початку 21-го століття, хтось з керівництва Києва, вирішив зафігачіть лампочки на цю саму металеву веселку. Зробити красиве, ще, так би мовити, красивіше. Технологічно, завдання зовсім не складна. Монтажник-верхолаз, оснащений мотком проводів, рулеткою, і дрилем, дереться, міряє, свердлить і простягає. Потім його колега кріпить лампочки і все підключає до електрики. Однак, практично відразу ж, виникли непередбачені труднощі. Веселка не свердлилась. Не те що б зовсім – свердла грузли в матеріалі, перегрівалися і ламалися одне за іншим. До такого розвитку подій готові не були. Природно, передбачуваний матеріал веселки, “нержавейка”, досить в’язкий, і досвідчений монтажник-верхолаз з дрилем, підготувався належним чином… Але за цілу зміну було зламано з десяток свердел і толком не пророблено жодного отвори.

Проектна документація на весь цей комплекс, пережила розвал СРСР, поділ різних всесоюзних організацій з географічних і національним принципам, давно загубилася у невідомо яких архівах, і розібратися з якого саме металу виваяна ця дуга кола, не представлялося можливим. Підрядник, який займається установкою лампочок, звернувся в НДІ Патона (де і працює мій товариш). До Веселці був відправлений лаборант із завданням наколупати хоч пару шматків для аналізу.

Результати комплексу тестів виявилися занадто фантастичними. У зв’язку з чим, вирішили повторити. Знову лаборант, знову шматочок веселки, і знову серія тестів. Нові результати (практично повторили початкові) повалили весь інститут в благоговійний шок. Матеріал, з якого зроблена веселка, виявився сплавом на основі титану. Його ж застосовували для виготовлення міцного корпусу атомних підводних човнів. Вартість, до речі, такого сплаву, приблизно така ж як і срібла.

Джерело

Link to this post:

<a href="https://sukharenko.com/2015/04/13/charivnyj-kyyiv-arka-druzhby-narodiv/">Чарівний Київ – Арка Дружби народів</a>

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь